Фото-видео фиксация при таможенном оформлении

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

Від 08 червня 2016 р. № 370

Київ

Про затвердження Порядку здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами

    Відповідно до статей 11, 266, 319, 320, 324, 326, 336, 338, 544, 558 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

    1. Затвердити Порядок здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами, що додається.

    2. Ця постанова набирає чинності з 1 липня 2016 року.

Прем’єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 34

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 08 червня 2016 р. № 370

ПОРЯДОК
здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами

Загальна частина

    1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами щодо товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

    2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

    засоби фото-, відеофіксації — технічні засоби митного контролю, які призначені для запису, зберігання, а також за наявності технічних можливостей — відтворення фото-, відеоінформації (комплекти відеообладнання, фотокамери цифрові, відеокамери цифрові, зокрема індивідуальні портативні відеокамери);

    контролюючі органи — державні органи, уповноважені на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю.

    Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Митному кодексі України та інших законах, що регламентують здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю.

    3. Об’єктом фото-, відеофіксації є:

    1) будь-які товари, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України;

    2) посадові особи органів доходів і зборів, інших контролюючих та правоохоронних органів, які беруть участь у проведенні огляду (переогляду), під час якого здійснюється фото-,відеофіксація;

    3) документи, необхідні для здійснення митного контролю, у тому числі документи, не подані декларантом до органу доходів і зборів, зокрема разом із митною декларацією, але надані посадовій особі органу доходів і зборів безпосередньо під час проведення огляду (переогляду), або виявлені такою особою самостійно під час його проведення;

    4) засоби забезпечення ідентифікації, накладені на документи, товари, транспортні засоби та інші місця, які є об’єктами митного контролю;

    5) території та приміщення складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, території вільних митних зон та інших місць, на яких розміщуються товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на органи доходів і зборів.

    4. Під час застосування засобів фото-, відеофіксації посадові особи органів доходів і зборів повинні дотримуватися необхідних заходів безпеки з метою недопущення заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу, а також товарам і транспортним засобам.

    5. Засоби фото-, відеофіксації застосовуються:

    посадовою особою органу доходів і зборів у разі, коли за результатами застосування системи управління ризиками необхідне здійснення фото-, відеофіксації під час проведення митних формальностей, а також у разі необхідності зафіксувати проведення митних формальностей на будь-якому етапі митного контролю;

    посадовою особою органу доходів і зборів у разі проведення огляду (переогляду) за ініціативою контролюючих та правоохоронних органів;

    посадовими особами ДФС, Адміністрації Держприкордонслужби та Національної поліції, що включені до складу Міжвідомчого цільового центру та спільних мобільних груп з попередження та виявлення фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, на всіх етапах проведення заходів з виконання доручення Міжвідомчого цільового центру;

    посадовою особою органу доходів і зборів у разі проведення фізичного огляду товарів, передбаченого статтею 266 Митного кодексу України.

    У передбачених абзацами другим та четвертим цього пункту випадках фото-, відеофіксаціяздійснюється відповідно до вимог, визначених пунктами 9-25 цього Порядку.

    У передбачених абзацами третім та п’ятим цього пункту випадках фото-, відеофіксаціяздійснюється відповідно до вимог, визначених пунктами 9-11, 13, 17, 21 цього Порядку. Заходи зфото-, відеофіксації, передбачені пунктами 14-16, 19, 20, здійснюються посадовою особою органу доходів і зборів на усну або письмову вимогу декларанта чи посадової особи контролюючого або правоохоронного органу, за ініціативою яких проводиться огляд (переогляд).

    6. За наявності у підрозділі митного оформлення органу доходів і зборів індивідуальних портативних відеокамер усі огляди (переогляди), фізичні огляди, передбачені статтею 266 Митного кодексу України, та огляди, що проводяться за ініціативою контролюючих та правоохоронних органів, обов’язково фіксуються із застосуванням таких відеокамер.

    7. Інформація (фотознімки, відеозаписи), отримана за результатами використання органами доходів і зборів засобів фото-, відеофіксації, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може передаватися третім особам без дозволу суб’єкта, осіб чи органу, якими переміщуються товари, транспортні засоби, що зафіксовані на фотознімках та у відеозаписах, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, передбачених Митним кодексом України та іншими законами.

    8. Інформація (фотознімки, відеозаписи), отримана за результатами використання органами доходів і зборів засобів фото-, відеофіксації, може надаватися суб’єкту, особі чи органу, якими переміщуються товари, транспортні засоби, що зафіксовані на фотознімках та у відеозаписах, на їх запит в установленому Мінфіном порядку.

Здійснення фото-, відеофіксації товарів, транспортних засобів під час проведення огляду (переогляду)

    9. Перед застосуванням засобів фото-, відеофіксації посадова особа, яка проводить огляд (переогляд), перевіряє їх готовність до застосування, в тому числі наявність вільного місця на накопичувачі, точну дату та час у налаштуваннях до засобів фото-, відеофіксації, а також встановлює автоматичні налаштування якості зйомки.

    10. На фотознімках, у відеозаписах повинен чітко відображатися знятий об’єкт або його частина (в разі фотографування, відеозйомки лише частини об’єкта).

    11. Фотознімки, відеозаписи повинні візуально відображати дату та час проведення зйомки (крім випадків, коли наявні засоби фото-, відеофіксації не мають таких функцій, про що обов’язково зазначається в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (далі — акт про проведення огляду) та його електронній копії).

    12. У разі здійснення фотозйомки кількість фотознімків, необхідних для огляду (переогляду), визначається посадовою особою, яка проводить огляд (переогляд), самостійно в кожному конкретному випадку з урахуванням обсягу товарної партії, кількості найменувань товарів, мети та виду огляду (переогляду).

    Кількість фотознімків у ході одного огляду (переогляду) визначається з урахуванням того, що кожен фотоархів повинен містити інформацію, достатню для ідентифікації оглянутих товарів, транспортних засобів.

    13. Фото-, відеозйомка товарів, транспортних засобів під час проведення огляду (переогляду) здійснюється шляхом фіксації:

    типу транспортного засобу, його номера, а в разі переміщення транспортного засобу як товару — фіксації номерів окремих вузлів транспортного засобу (VIN-коду, номера двигуна тощо);

    загального плану (зовнішнього вигляду) закритого вантажного відсіку транспортного засобу (контейнера), його номера і цілісності накладеного митного забезпечення та/або інших засобів ідентифікації;

    загального плану відкритого вантажного (багажного) відсіку нерозвантаженого транспортного засобу, яка дає можливість оцінити ступінь (повноту) його завантаженості, характеристики вантажних місць та упаковки товарів;

    вивантаженої частини товарів, яка здійснюється у такий спосіб, щоб забезпечити можливість оцінити кількість та/або обсяг фактично вивантажених та невивантажених товарів;

    невивантаженої частини товарів (у разі часткового вивантаження товарів) або порожнього відсіку (у разі повного вивантаження товарів) транспортного засобу із забезпеченням наявності на фотознімках та/або відеозаписі, реєстраційного номера транспортного засобу;

    відкритих (розібраних) вантажних місць та їх вмісту.

    14. Результати фото-, відеозйомки товарів та транспортних засобів повинні містити такі характеристики (за наявності) товарів з урахуванням завдань з проведення огляду (перегляду):

    вагові характеристики товару;

    зовнішній вигляд упаковки (товару);

    маркування на упаковці і на самому товарі (надписи, ярлики, в тому числі ті, що містять відомості про відправника, одержувача товарів, номери замовлень, етикетки тощо);

    відомості про виробника, дату виробництва, строк придатності товарів;

    розміри товарів та транспортних засобів;

    інформацію про комплектацію, наявність запасних частин і додаткових деталей товарів та транспортних засобів;

    ознаки, що характеризують ступінь зносу товару, зокрема виявлені дефекти, пошкодження,затертості тощо;

    товарні та ідентифікаційні знаки;

    індивідуальні ідентифікаційні ознаки, які дають можливість однозначно визначити класифікацію товару згідно з УКТЗЕД;

    інші характеристики.

    У разі коли під час здійснення фотозйомки товарів їх характеристики неможливо зафіксувати на одному фотознімку, така фотозйомка здійснюється шляхом послідовного фотографування товарів з метою фіксації усіх необхідних характеристик з можливістю подальшої ідентифікації.

    У разі коли необхідно визначити і зафіксувати геометричні параметри товару, фото-,відеозйомка товару здійснюється на фоні (з візуальним співставленням) приладів для вимірювання (лінійки, рулетки), а у разі їх відсутності — на фоні еталонних предметів.

    15. У разі виявлення під час проведення огляду (переогляду) спеціально виготовлених сховищ (тайників), не задекларованих товарів та/або товарів, відомості про які відсутні утоваросупровідній документації, додатково здійснюється їх фото-, відеозйомка.

    16. Під час здійснення фото-, відеозйомки транспортних засобів, що задекларовані до переміщення без вантажу, здійснюється фото-, відеозйомка порожнього вантажного (багажного) відсіку із забезпеченням наявності на фотознімках, відеозаписах реєстраційного номера транспортного засобу.

    17. Під час здійснення фото-, відеозйомки специфічних (нестандартних) товарів та/або транспортних засобів (насипних, наливних товарів, що переміщуються у цистернах, відкритих залізничних вагонах тощо), фото-, відеозйомка здійснюється в можливому виконанні.

    18. Під час проведення огляду (переогляду) транспортних засобів особистого користування здійснюється фото-, відеозйомка транспортного засобу, його багажного відділення, салону, а також інших оглянутих місць (об’єктів).

    19. Під час проведення огляду (переогляду) зважування товарів здійснюється фото-,відеозйомка товарів на вагах з метою фіксації їх ваги на фотознімках, відеозаписах.

    20. Під час проведення огляду (переогляду) здійснюється фото-, відеозйомка з метою фіксації на фотознімках та/або у відеозаписах документів, не наданих декларантом до митниці, зокрема разом із митною декларацією, але наданих посадовій особі митниці безпосередньо під час проведення огляду (переогляду), або виявлених такою особою самостійно під час його проведення.

   21. Відеозйомка проведення огляду (переогляду) товарів та транспортних засобів (контейнерів), у яких переміщуються товари, або огляду (переогляду) порожніх транспортних засобів повинна відображати загальний вигляд транспортного засобу (контейнера) із фіксацією його типу, номера та процес закриття вантажного відсіку транспортного засобу (контейнера) або накладення митного забезпечення на вантажний відсік (контейнер) у разі здійснення зазначених заходів.

    Відеозйомка проведення огляду (переогляду) починається:

    посадовими особами підрозділів органів доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України — з моменту їх прибуття на канал проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) для здійснення митного контролю за двоканальною системою;

    посадовими особами підрозділів митного оформлення органів доходів і зборів — з моменту їх прибуття до зони митного контролю, де здійснюється огляд (переогляд);

    посадовими особами, що включені до складу Міжвідомчого цільового центру та спільних мобільних груп з попередження та виявлення фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, — з початку вжиття заходів, спрямованих на виконання завдань із здійснення огляду (переогляду), в тому числі із зупинення транспортних засобів.

    Відеозйомка проведення огляду (переогляду) завершується:

    посадовими особами підрозділів органів доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України — після залишення ними каналу проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) та здійснення митного контролю за двоканальною системою;

    посадовими особами підрозділів митного оформлення органів доходів і зборів після завершення коментування звіту про результати огляду (переогляду) та вибуття із зони митного контролю;

    посадовими особами, що включені до складу Міжвідомчого цільового центру та спільних мобільних груп з попередження та виявлення фактів порушень законодавства з питань державної митної справи, — з моменту завершення заходів, спрямованих на виконання завдань із здійснення огляду (переогляду).

  22. Відеозйомка огляду (переогляду), у тому числі із застосуванням індивідуальних портативних відеокамер, здійснюється з обов’язковим коментуванням процесу посадовою особою, яка проводить такий огляд (переогляд), та посадовими особами контролюючих органів.

    Коментар огляду (переогляду) товарів, повинен містити, зокрема, такі відомості:

на початку огляду (переогляду)

    посади, прізвища, імена, по батькові осіб, які проводять та/або беруть участь в огляді (переогляді). Такі особи представляються особисто;

    номер митної декларації. У разі відсутності митної декларації — реквізити документа, який дає змогу співставити об’єкт фото-, відеофіксації з відомостями, зазначеними в митній декларації після її укладення;

    дату, час початку проведення огляду (переогляду);

    місце проведення огляду (переогляду);

    підставу для проведення огляду (переогляду);

    завдання з проведення огляду (переогляду);

під час безпосереднього проведення огляду (переогляду)

    державний реєстраційний номер транспортних засобів (контейнерів), у яких переміщуються товари;

    наявність та цілісність засобів ідентифікації;

    опис, кількість, маркування, пакування, вага (у разі необхідності), відкритих (розпакованих) вантажних місць та товарів;

під час оголошення результатів огляду (переогляду)

    дату та час завершення огляду (переогляду);

    досягнення мети та виконання завдань із проведення огляду (переогляду);

    інформацію про наявність (відсутність) ознак порушення митних правил;

    коментарі осіб, які брали участь в огляді (переогляді), за їх бажанням.

   23. У разі проведення огляду (переогляду) із застосуванням засобів відеофіксації за участю посадових осіб інших контролюючих та правоохоронних органів такі посадові особи, надані ними під час огляду (переогляду) доручення, вимоги та прохання, а також їх дії під час проведення огляду (переогляду) повинні бути зафіксовані такими засобами відеофіксації.

  24. У разі здійснення відеофіксації відеозапис повинен бути безперервним та відображати усі етапи огляду (переогляду).

    25. Не допускається редагування фотознімків, відеозаписів, у тому числі зміна властивостей файлів із результатами здійснення фото- та/або відеозйомки.

Зберігання результатів здійснення фото-, відеозйомки товарів, транспортних засобів під час проведення огляду (переогляду)

    26. За результатами проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, під час якого здійснювалася фото-, відеофіксація, посадова особа органу доходів і зборів забезпечує:

    внесення до актів про проведення огляду, їх електронних копій достовірних та повних відомостей про здійснення фотографування, відеозйомки;

    збереження файлів із результатами здійснення фото- та/або відеозйомки на сервері ДФС та прикріплення таких файлів за наявності технічної можливості до митних декларацій або до інформації про переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

    27. У разі застосування під час проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів індивідуальних портативних відеокамер збереження результатів відеозйомки може здійснюватися з використанням спеціального програмного забезпечення.

    28. Порядок зняття, обробки, проведення аналізу та зберігання матеріалів, отриманих із застосуванням засобів фото-, відеофіксації, встановлюється Мінфіном.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього Порядку

    29. За невиконання та/або неналежне виконання вимог цього Порядку посадові особи органів доходів і зборів та інших контролюючих органів несуть відповідальність відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Роман Насіров: Імплементація «єдиного вікна» та електронізація сервісів ДФС – шлях до вдосконалення митної системи України

Голова ДФС Роман Насіров під час засідання круглого столу на тему: «Удосконалення митних процедур: на шляху спрощення та забезпечення прозорості» повідомив про головні результати реформування митного напряму ДФС.

Зокрема, очільник відомства зазначив, що за останній рік було суттєво спрощено митні процедури. «На даний момент 96% митних декларацій оформлюється митницями ДФС в електронній формі. Крім того, вдалось значно скоротити час митного оформлення товарів. Так,  середній час оформлення декларації на експорт на даний момент займає приблизно 1 годину, на імпорт – 2 години 14 хвилин, декларація без додаткового контролю оформлюється за 15 хв, а попередні декларації — в автоматичному режимі. Це значно менше від визначеного Митним кодексом терміну у 4 години», — зауважив Роман Насіров.

Крім того, у пілотному режимі використовується механізм прийняття попереднього рішення з визначення митної вартості товарів при митному оформленні, що повністю відповідає стандартам ЄС.

Серед інших важливих завдань, які допоможуть вдосконалити митну систему України та налагодити взаємовідносини з бізнесом, — імплементація «єдиного вікна» та електронізація сервісів ДФС.

«Сьогодні  максимально електронізовано процес адміністрування податків, зборів і єдиного соціального внеску. Наразі успішно працюють такі  електронні сервіси як «Електронний кабінет платника податків», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Декларування on-line» тощо», — підкреслив Роман Насіров.

«У майбутньому плануємо впровадити процедури автоматичного оформлення митних декларацій в залежності від рівня ризику: «зелений» коридор – оформлення відбувається в автоматичному режимі, «жовтий» коридор – посадова особа митниці перевіряє документи, «червоний» коридор — посадова особа митниці перевіряє документи і товари», — додав Голова ДФС.

Джерело: http://sfs.gov.ua

Щодо оподаткування операцій з придбання товарів у нерезидента за межами митної території комісіонером – резидентом для постачання іншому нерезиденту

Лист ДФС
від 04.03.2016 № 4921/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування операцій з придбання товарів у нерезидента за межами митної території комісіонером – резидентом для постачання іншому нерезиденту та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають за договором комісії, регулюють положення статей 1011 – 1028 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Так, відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Щодо обліку операцій за договором комісії, у тому числі курсових різниць за операціями в іноземній валюті

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на курсові різниці, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулятором з питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності виступає Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання правильності відображення в бухгалтерському обліку операцій, здійснюваних платником податку на умовах комісійної торгівлі, у тому числі курсових різниць за операціями в іноземній валюті, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо контрольованих операцій

Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника подату, що здійснюються:

з пов’язаною особою — нерезидентом;

з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

через комісіонерів — нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.139.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Якщо у ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов’язаною особою – нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов’язаної особи — нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов’язаної особи – нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов’язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою між платником податків та його пов’язаною особою – нерезидентом, якщо ці непов’язані особи:

не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;

не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами (п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Враховуючи те, що придбання товарів на умовах комісії не передбачає переходу права власності на такий товар від продавця (у вашому випадку – нерезидента) до комісіонера, то для комісіонера – резидента такі операції не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від статусу нерезидента (пов’язана з комісіонером особа чи включена до переліку).

При цьому підпадають під визначення контрольованих операції з придбання комітентом товарів на умовах комісії у разі досягнення критеріїв, встановлених 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо продавець – нерезидент є пов’язаною з комітентом особою або країна його резиденції перебуває у затвердженому переліку країн на момент здійснення такої операції. У цьому випадку комітент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду.

Водночас, операції з надання комісіонером – резидентом послуг комітенту в межах договору комісії за комісійну винагороду не підпадають під визначення контрольованих як такі, що здійснюються між резидентами.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України.

Місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (підпункт „а” пунктом 186.1 статті 186 Кодексу).

Отже, якщо операції з придбання товарів у одного нерезидента і постачання товарів іншому нерезиденту здійснюються за межами митної території України, а самі товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за такими операціями у комісіонера – резидента не виникає об’єкта оподаткування ПДВ.

При цьому пунктом 186.4 статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу.

Тобто послуги, що надані комітенту комісіонером – резидентом у межах договору комісії (комісійна винагорода), підлягають оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою ПДВ.

Джерело: WWW MD Office

Почему с России везут авто

Резкое падение цен на автомобили в РФ (как новые, так и б/у) из-за девальвации российского рубля более чем вдвое, наличия более 20 заводов международных автоконцернов, высокого уровня локализации производства в совокупности с экономическим кризисом приводит к росту импорта подержанных авто из РФ в Украину, сообщает Всеукраинская ассоциация автоимпортеров и дилеров (ВААИД).

«Цены на новые и б/у автомобили в России на 20% -30% — 50% (в зависимости от модели и производителя) ниже, чем в Украине или ЕС. Импорт иномарок из РФ в 2016 году активизировался и уже принял системные обороты. Так в зависимости от марки и модели, от 25% до 50% б/у импорта в феврале приходилось на Россию», — отмечается в пресс-релизе ассоциации в понедельник.

При этом ВААИД подчеркивает, что еще в 2015 году лидерами импорта б/у автомобилей в Украину были «традиционные» Германия и Франция, тогда как «б/у импорта иномарок из России не существовало как явления».

По данным ассоциации, наиболее доступный и лидер по объему импорта в Украину, бюджетный автомобиль Renault Megane в аналогичных комплектациях/пробеге/годе выпуска стоит в ЕС более $14 тыс., в Украине $12 тыс., а в России всего $7 тыс., популярный Volkswagen Passat – в ЕС и Украине стоит $20 тыс., а в РФ $14 тыс.

«Еще один массово завозимый в Украину б/у автомобиль – Mercedes-Benz E-класс в ЕС стоит более $25 тыс., в Украине более $31 тыс., тогда как в РФ — $16 тыс. При текущих тенденциях РФ становится основным поставщиком б/у автомобилей в Украину», — констатируют эксперты.

В целом, отмечает ВААИД, новое экологическое законодательство в Украине (введение Евро-5 – ИФ) и девальвация валют в странах СНГ кардинально изменили ситуацию в сегменте импорта автомобилей с пробегом.

В частности, в январе-феврале в Украину импортировано 2,6 тыс. б/у легковых автомобилей, что на 6% больше, чем за тот же период прошлого года. При этом, если за 2 мес. 2015 года 52% импорта составляли авто до 2008 года выпуска (Евро-4 и ниже), то за январь-февраль текущего года доля таких авто составила только 4%, остальные — автомобили выпуска 2009 года и моложе, при чем основная часть — 2011-2012 года выпуска (т.е. достаточно свежие и дорогие автомобили).

Ассоциация отмечает также изменение структуры импортируемых брендов с трендом роста импорта дорогих б/у автомобилей премиум-сегмента: AUDI, Mercedes, BMW, тогда как импорт б/у автомобилей массовых доступных европейских брендов падает: Renault на -18,8%, Volkswagen на 8%, Opel на 11,5%.

Эксперты отмечают, что импорт б/у Nissan вырос на 118% за счет одной модели – электромобиля Nissan Leaf (но с ценой в Украине $20 тыс., т.е. его тоже можно отнести в премиум-сегмент).

«Таким образом, б/у импорт повторяет тенденцию рынка новых авто – существенно растут продажи премиальных брендов, что выглядит немного странно для страны, находящейся в тяжелом экономическом кризисе и в фактическом состоянии войны. Но и это имеет свое объяснение – средний класс в Украине исчезает, а состоятельных любителей премиум-сегмента в лице госчиновников, судей, прокуроров, депутатов прибавляется», — поясняют в ВААИД.

По оценке ассоциации, в текущих условиях в случае принятия законопроекта №3251, который предусматривает многократное снижении акцизов на б/у импорт автомобилей, Украина получит рост импорта дорогих авто, с которых в бюджет «не поступят миллиарды долларов налогов», а также б/у импорт из России «в объеме сотен тысяч автомобилей в год»

«Миллиарды долларов из Украины утекут в страну-агрессор на финансирование ее армии, экономики и повышения социальных стандартов ее пенсионеров», — считают в ВААИД.

Источник:

interfax.com.ua

Страница 1 из 3123